Соя

Для олійного заводу, комбікормового цеху чи тваринницької ферми соя — головне джерело рослинного білка. З бобів отримують олію, а залишок після віджиму — шрот чи макуха — стає білковою основою кормів. Частину врожаю використовують без вилучення олії: соя для кормів після теплової обробки йде в раціони свиней і птиці.

Соя на олію і шрот оцінюється за вмістом олії й протеїну, а також за вологістю й домішками. Для зберігання вологість має бути низькою, інакше насип гріється й темніє. Перевірте частку битих і зламаних бобів, смітну домішку, колір і запах. Зігріта партія набуває гіркуватого присмаку, а білок у ній гірше засвоюється тваринами. Для преса важлива однорідність, для корму — відсутність плісняви й насіння бур’янів.

Сирі боби тваринам не дають: вони містять інгібітори травлення, тому білкова соя проходить екструдування чи тостування. Зберігають сировину сухим шаром у вентильованих сховищах із контролем температури, бо високобілкове зерно легко самозігрівається. Насіннєва соя для сівби — окремий товар з вимогами до схожості й сортової чистоти. Якщо плануєте купити сою, домовтеся про показники партії й протокол аналізу до відвантаження. На цій сторінці можна порівняти пропозиції за вологістю, вмістом білка й обсягом партії.