Гречка

Для крупоцеху чи фасувальника результат починається із сировини: з поганого зерна доброї ядриці не вийде. Гречка, яку приймають на переробку, — це зерно в лусці, з якого після пропарювання, сушіння й лущення отримують ядрицю та проділ. Тому гречане зерно оцінюють насамперед за тим, скільки цілого ядра з нього вийде.

Основні показники під час закупівлі — вологість, вміст смітної та зернової домішки, плівчастість, частка ядра й вирівняність партії за крупністю. Вологе зерно самозігрівається в насипі, темніє й втрачає запах, тож партію з підвищеною вологістю спочатку досушують. Потемнілі, пошкоджені й пророслі зерна псують колір і смак крупи. Гречка для крупозаводів має бути однорідною: різнокаліберне зерно гірше лущиться й дає більше битого ядра.

Зерно гречки зберігають у сухих чистих сховищах і не змішують із партіями іншого призначення, наприклад фуражними. Перед прийманням варто взяти пробу й перевірити її в лабораторії, а не покладатися лише на зовнішній вигляд. Для невеликих цехів зручні партії в мішках, для великих заводів — навалом. На цій сторінці можна купити гречку й порівняти пропозиції за вологістю, якістю зерна та обсягом партії.