Шпаклівка фінішна

Стартовий шар уже вивів площину, але під яскравим світлом стіна виглядає шорсткою, видно риски від шпателя. Шпаклівка фінішна наноситься останньою: тонким шаром вона закриває дрібні дефекти й створює гладку поверхню, на якій фарба лягає без смуг, а шпалери — без горбиків.

Найпоширеніша — гіпсова фінішна шпаклівка: вона біла, легко шліфується й підходить для сухих приміщень. Полімерні склади дають ще тоншу й міцнішу поверхню. Для кухні чи санвузла шукайте вологостійкі варіанти, зокрема на цементній основі. Порівнюючи суміші, дивіться на максимальну товщину шару, крупність зерна й час, за який розчин треба використати після замішування.

Фінішна шпаклівка під фарбу вимагає найретельнішого шліфування: кожна подряпина проявиться після першого шару фарби. Шпаклівка під шпалери може бути простішою, особливо під щільні флізелінові полотна. Суміш замішують невеликими порціями й не розводять водою, якщо вона вже почала схоплюватися — шар ляже плямами. Основу перед нанесенням ґрунтують, а після висихання шліфують сіткою з дрібним зерном і перевіряють боковим світлом.

На цій сторінці можна купити шпаклівку фінішну й порівняти пропозиції за основою, фасуванням і рекомендованою товщиною шару.