Пластикові труби (полімерні)

Сталеві труби в будинку іржавіють, заростають відкладеннями й вимагають зварювальника. Полімерні труби позбавлені цих недоліків: вони легкі, не кородують, мають гладку внутрішню стінку і монтуються паянням, пресуванням чи на розтруб. Тому на них переходять і під час нового будівництва, і під час ремонту старих мереж.

Головне — підібрати матеріал під задачу:

• поліпропілен (PPR) — для водопроводу, а гарячу воду й опалення ведуть армованими трубами;
• поліетилен (ПЕ) — для зовнішнього водопостачання, свердловин, підземних мереж;
• зшитий поліетилен (PEX) і металопластик — для теплої підлоги й радіаторної розводки;
• ПВХ і поліпропілен — для внутрішньої і зовнішньої каналізації.

Труби для води підбирають за робочим тиском і температурою — це зазначено в маркуванні на трубі. Для опалення не беруть трубу, розраховану тільки на холодну воду: від температури вона провисне й потече на з’єднанні. Труби для каналізації в землі обирають за кільцевою жорсткістю, адже ґрунт тисне збоку. Діаметр рахують за витратою, товщину стінки — за тиском. Фітинги мають бути тієї самої системи, що й труба. Гарячі лінії подовжуються від нагріву, тож потрібні компенсатори й правильно розставлені опори.

На цій сторінці можна купити полімерні труби й порівняти пропозиції за матеріалом, діаметром і тиском. Пластикові труби різних систем краще не змішувати в одній мережі.